Задишка: причини та до якого лікаря в Ужгороді
Задишка може бути симптомом серцевих, легеневих або анемічних захворювань. Пояснюємо, як відрізнити «серцеву» задишку від «легеневої» і коли це привід для термінового звернення.
Бронхіальна астма — хронічне захворювання дихальних шляхів, яке добре контролюється при правильному лікуванні. Пояснюємо симптоми, причини і сучасні підходи до терапії.
Опубліковано: 7 червня 2026 р. · Оновлено: 7 червня 2026 р.
Бронхіальна астма — одне з найпоширеніших хронічних захворювань дихальних шляхів: нею страждає близько 235 мільйонів людей у світі. Незважаючи на поширеність, багато пацієнтів Ужгороду та Мукачева роками живуть з некontрольованими симптомами, вважаючи нічний кашель або задишку «нормою». А дарма — сучасне лікування дозволяє 80–90% хворих досягти повного контролю над хворобою і вести звичайний спосіб життя.
Астму не можна вилікувати повністю, але правильно підібрана терапія дозволяє забути про напади. Головне — своєчасно встановити діагноз і підібрати базисне лікування з пульмонологом або алергологом.
Астма — хронічне запальне захворювання бронхів, при якому дихальні шляхи надмірно реагують на різні подразники. При контакті з тригером (алерген, холодне повітря, вірус, фізичне навантаження) бронхи спазмуються, слизова набрякає, продукується густий слиз — і людина відчуває задишку, свистяче дихання, стискання в грудях.
Важливо: бронхообструкція при астмі зворотна — після прийому бронходилататора або самостійно дихальні шляхи відкриваються. Це відрізняє астму від ХОЗЛ (хронічної обструктивної хвороби легень), де обструкція частково незворотна.
Класична тріада:
Симптоми характерно з'являються або посилюються:
Астма не завжди виглядає «класично». Деякі пацієнти мають лише ізольований нічний кашель або задишку при фізичному навантаженні без свистів. Це так звані варіанти астми: кашльовий варіант або «exercise-induced asthma». Вони нерідко залишаються нерозпізнаними роками.
Алергічна (атопічна) астма — найпоширеніша форма, розвивається на тлі алергічного запалення. Типові алергени:
Неалергічна астма — запускається неімунними механізмами:
Генетична схильність — астма нерідко передається у спадок. Якщо у одного з батьків астма — ризик у дитини підвищений у 2–3 рази.
Діагностика включає кілька етапів:
Основний метод. Пацієнт дихає в спірометр, апарат вимірює ОФВ1 (об'єм форсованого видиху за 1 секунду) і ФЖЄЛ (форсована життєва ємність легень). При астмі виявляється обструктивний тип змін.
Після базової спірометрії пацієнту дають інгалятор з бронходилататором (сальбутамол) і повторюють спірометрію. Приріст ОФВ1 на 12% і більше підтверджує зворотну обструкцію — характерну для астми.
Шкірні прик-тести або аналіз крові на специфічні IgE — визначають причинний алерген при підозрі на алергічну астму.
Вимірювання максимальної швидкості видиху вдома за допомогою пікфлоуметра. При астмі характерна добова варіабельність > 20%.
Виключає пневмонію та інші захворювання легень зі схожими симптомами.
Лікування поділяється на базисну (контролюючу) терапію і терапію «порятунку» при нападах.
Призначається щодня, навіть при відсутності симптомів — підтримує протизапальний захист бронхів:
Лікування підбирається за ступенем тяжкості астми (1–5 ступенів) і коригується при кожному огляді залежно від рівня контролю. Критерій успіху — відсутність симптомів вдень і вночі, нормальна фізична активність, відсутність загострень.
Єдиний метод лікування, що впливає на причину алергічної астми — а не тільки симптоми. Пацієнту вводять зростаючі дози алергену (підшкірно або сублінгвально), поступово знижуючи чутливість імунної системи. Курс: 3–5 років. Ефективний при алергії на кліщів, пилок, шерсть тварин.
Астма — найпоширеніше хронічне захворювання у дітей. Частина дітей «переростає» симптоми до підліткового віку; у інших хвороба зберігається або повертається у дорослому житті. При рецидивуючому бронхіті з свистячим диханням або нічним кашлем у дитини — обов'язкова консультація педіатра або пульмонолога.
Бронхіальна астма — не вирок. При правильно підібраній базисній терапії і уникненні тригерів більшість пацієнтів живуть повноцінним активним життям без нападів. Якщо ви або ваша дитина відчуваєте свистяче дихання, нічний кашель або задишку — запишіться на консультацію пульмонолога або алерголога клініки Prevention в Ужгороді чи Мукачеві.
Повністю вилікувати астму наразі неможливо. Але при правильному базисному лікуванні 80–90% пацієнтів досягають повного контролю: немає симптомів, немає загострень, нормальна фізична активність. Алерген-специфічна імунотерапія (АСІТ) при алергічній формі може значно знизити чутливість до алергенів і зменшити потребу в ліках.
Так, у терапевтичних дозах. Інгаляційні кортикостероїди практично не всмоктуються в кров і не мають системних побічних ефектів, характерних для таблетованих стероїдів. Єдине — прополіскуйте ротову порожнину після кожного використання для профілактики кандидозу ротоглотки.
Астма частіше починається в молодому або дитячому віці, пов'язана з алергією, симптоми мінливі і зворотні після бронходилататора. ХОЗЛ розвивається після 40 років, майже завжди у курців, обструкція частково незворотна. При спірометрії ці стани мають різний профіль змін. Точний діагноз встановлює лікар після спірометрії.
1. Сядьте прямо, не лягайте. 2. Зробіть 2–4 вдихи короткодіючого бронходилататора (сальбутамол) через спейсер або інгалятор. 3. Якщо через 15–20 хвилин не полегшало — повторіть і зателефонуйте в швидку. 4. Не чекайте понад 20 хвилин без покращення — важкий напад загрожує життю.
Так, і навіть рекомендується. Регулярні аеробні вправи зміцнюють дихальну мускулатуру і покращують контроль астми. Але фізичне навантаження може бути тригером (EIB — бронхоспазм від навантаження). Прийом сальбутамолу за 15 хвилин до тренування запобігає цьому. Обговоріть план навантажень із пульмонологом.
Вночі природно підвищується рівень гістаміну і знижується рівень кортизолу — це підсилює запалення бронхів. Крім того, горизонтальне положення провокує гастроезофагеальний рефлюкс, який може погіршувати астму. Нічні симптоми вказують на недостатній контроль захворювання — необхідна корекція базисної терапії.
Задишка може бути симптомом серцевих, легеневих або анемічних захворювань. Пояснюємо, як відрізнити «серцеву» задишку від «легеневої» і коли це привід для термінового звернення.
Кашель з мокротою, що не минає більше трьох місяців — можлива ознака хронічного бронхіту. Пояснюємо, чим він відрізняється від звичайного бронхіту і ХОЗЛ та як лікувати.
Висока температура, кашель і біль у грудях — класичні ознаки пневмонії. Пояснюємо, як її розпізнати, коли лікувати вдома, а коли потрібна госпіталізація.
Чхання, сльозотеча і закладений ніс навесні — класичні ознаки полінозу. Пояснюємо, як встановити, на що саме алергія, і чи можна позбутись її назавжди.
Понад 20 напрямів — консультації, діагностика, аналізи, процедури. Оберіть потрібний або запишіться, і адміністратор підбере спеціаліста.
Шість відділень в Ужгороді та Мукачеві — оберіть найближче або зателефонуйте, і ми підкажемо, де зручніше.