Кисневий концентратор призначається при хронічних захворюваннях легень. Розповідаємо, як ним правильно користуватися, які дотримуватися правил безпеки та коли звертатися до лікаря.
Опубліковано: 18 жовтня 2025 р. · Оновлено: 19 червня 2026 р. · Лікарі клініки Prevention · 2 294 переглядів
Кисневий концентратор — медичний пристрій, який витягує кисень із навколишнього повітря та подає його пацієнту в концентрованому вигляді (90–95 %). Призначається при станах, коли легені не здатні забезпечити організм достатньою кількістю кисню:
Пристрій призначає лікар — самостійно розпочинати оксигенотерапію не можна. Якщо вас турбує задишка або кашель, спершу запишіться на консультацію сімейного лікаря в Ужгороді або Мукачеві.
Перед першим використанням:
Кисень — сильний окислювач, тому:
Щодня:
Раз на тиждень:
Раз на місяць (або за інструкцією):
Раз на 6–12 місяців:
Ознаки нормальної роботи: рівномірний шум, стабільний потік, зелений індикатор. Тривожні сигнали:
При будь-якому з цих сигналів вимкніть пристрій і зателефонуйте постачальнику або лікарю. Симптоми дихальних проблем описано у статті Задишка: причини і до якого лікаря.
Негайно телефонуйте в клініку або на швидку, якщо:
Регулярно консультуйтесь із сімейним лікарем або пульмонологом у клініці Prevention в Ужгороді чи Мукачеві для коригування режиму оксигенотерапії. Також прочитайте статтю Хронічний бронхіт: кашель про захворювання, при якому часто призначають концентратор.
Пульсоксиметр — маленький прилад на палець, який вимірює насичення крові киснем (SpO₂) і пульс. Пацієнтам, які використовують кисневий концентратор, рекомендується мати пульсоксиметр вдома для самоконтролю. Цільовий рівень SpO₂ при оксигенотерапії зазвичай становить 90–96 % (уточніть у свого лікаря — при ХОЗЛ цільові значення можуть відрізнятися). Падіння SpO₂ нижче 88 % є показанням для негайного звернення по медичну допомогу. Прилад не замінює регулярних консультацій з лікарем, але допомагає вчасно помітити погіршення стану. Запишіться на консультацію сімейного лікаря в клініці Prevention в Ужгороді або Мукачеві для визначення індивідуальних цільових показників SpO₂ та режиму оксигенотерапії. Самостійно збільшувати потік кисню вище призначеного рівня небезпечно: при ХОЗЛ надмірний кисень може пригнічувати дихальний центр і погіршити стан. Дотримуйтесь точно тієї подачі кисню в літрах на хвилину, яку призначив лікар, і повідомте про будь-яке погіршення самопочуття одразу. Записуйте показники пульсоксиметра у щоденник — ці дані допоможуть лікарю оцінити ефективність терапії під час чергового огляду.
Ціни орієнтовні та можуть змінюватися — актуальну вартість уточнюйте за телефоном.
Тривалість оксигенотерапії визначає лікар. При тяжкій гіпоксії призначають тривалу терапію — 15–18 і більше годин на добу, включно зі сном. Скорочувати тривалість сеансів без дозволу лікаря не можна.
Ні. Самостійна оксигенотерапія без показань може призвести до гіперкапнії (накопичення CO₂) та пригнічення дихального центру, особливо при ХОЗЛ. Тільки лікар визначає потребу у кисні та необхідний потік.
Концентратор безперервно витягує кисень із повітря — його не потрібно заправляти. Балон містить запас стисненого або рідкого кисню і потребує регулярної заправки. Концентратор зручніший для домашнього використання, балон — для транспортування.
Більшість домашніх концентраторів видають шум 40–60 дБ (рівень розмови). Сучасні моделі тихіші. Якщо шум заважає спати, слід обговорити з лікарем можливість розміщення пристрою в сусідній кімнаті зі збільшеною трубкою.
Мати при собі аварійний балон із киснем або портативний концентратор на акумуляторі — особливо якщо пацієнт потребує безперервної терапії. Питання резервного живлення варто обговорити з лікарем заздалегідь.
Так, якщо довжина трубки дозволяє. Є моделі з трубками до 15–20 метрів. Для більшої мобільності існують портативні концентратори на акумуляторі. Фізична активність у межах, дозволених лікарем, корисна.
Пояснюємо, чим вірусний біль у горлі відрізняється від бактеріального, що реально допомагає вдома, а що — лише міф, і коли обов'язково йти до лікаря.
Якщо очі сльозяться без причини — це не завжди норма. Розбираємо, чому так буває і коли варто звернутися до лікаря.
Різкий біль у спині чи шиї, оніміння або слабкість у кінцівках — можливі ознаки радикулопатії. Дізнайтеся, як діяти та коли потрібен лікар.
ПЛР, антигенний чи тест на антитіла — що потрібно для поїздки за кордон або госпіталізації? Порівнюємо три типи тестів і пояснюємо, де їх здати в Ужгороді.
Ревматоїдний артрит — хронічне аутоімунне захворювання суглобів. Розбираємо перші симптоми, методи діагностики та принципи сучасного лікування.
Фіброміалгія — хронічний дифузний біль у м'язах і втома без видимих причин. Дізнайтеся, чому виникає цей стан і як сучасна медицина допомагає пацієнтам.
Міжхребцева грижа — поширена причина болю в спині та оніміння кінцівок. У 80–90% випадків її лікують без операції: розповідаємо про методи та профілактику.
Впали або отримали удар — і не зрозуміло, перелом це чи вивих? Дізнайтеся, як розпізнати травму і правильно діяти до приїзду лікаря.
Холангіт — запалення жовчних проток, яке без лікування може призвести до сепсису. Дізнайтеся про симптоми, причини та методи лікування.
Краплі для носа дають полегшення за хвилини — але через кілька тижнів ніс перестає дихати без них. Пояснюємо, що відбувається і як вийти з цього кола.
Якщо ви хворієте на ковід, а лікар недоступний — є чіткий алгоритм дій. Розповідаємо, що пити, за чим стежити і які симптоми потребують виклику швидкої без зволікань.
Щорічні профілактичні огляди дозволяють виявити захворювання на ранній стадії — коли лікування простіше та дешевше. Розповідаємо, яких лікарів відвідувати залежно від віку і статі.
Понад 20 напрямів — консультації, діагностика, аналізи, процедури. Оберіть потрібний або запишіться, і адміністратор підбере спеціаліста.
Сім відділень в Ужгороді, Мукачеві та Тячеві — оберіть найближче або зателефонуйте, і ми підкажемо, де зручніше.
