Що не можна робити після інфаркту: заборони та рекомендації
Інфаркт — серйозна подія, після якої серце потребує відновлення. Розбираємо, чого робити не можна і які звички допоможуть уникнути повторного інфаркту.
Перикардит — запалення перикарда (серцевої сумки), яке найчастіше викликають віруси. Правильне та своєчасне лікування знижує ризик рецидивів і хронізації.
Опубліковано: 17 червня 2026 р. · Оновлено: 17 червня 2026 р. · Лікарі клініки Prevention
Перикардит — це запалення перикарда, зовнішньої оболонки серця, яка складається з двох листків і утворює навколо нього захисну сумку. Запалення може супроводжуватися накопиченням рідини між листками (ексудативний перикардит) або без неї (сухий перикардит). У деяких випадках розвивається фіброз і злипання листків — констриктивний перикардит.
Перикардит — одна з найпоширеніших запальних хвороб серця. Серед пацієнтів переважають молоді чоловіки. За даними European Society of Cardiology, перикардит становить близько 5% госпіталізацій із невірусними болями в грудях.
Найчастіша причина — вірусна інфекція. Збудники: ентеровіруси (Коксакі B), аденовіруси, вірус Епштейна-Барр, цитомегаловірус. Перикардит нерідко розвивається через 1–3 тижні після перенесеної ГРВІ.
Інші причини:
Біль при перикардиті має характерні ознаки, що відрізняють його від серцевого нападу:
Інші симптоми:
При ексудативному перикардиті з великим випотом можуть розвинутися ознаки тампонади серця — різке падіння тиску, набухання шийних вен, виражена задишка. Детальніше про серцеву недостатність та її ускладнення.
Кардіолог діагностує перикардит на основі характерної тріади:
ЕКГ — обов'язкове дослідження (зробити ЕКГ в Prevention).
Ехокардіографія (УЗД серця) — для оцінки наявності та кількості рідини в перикарді, функції серця та ознак тампонади. Доступна в клініці Prevention в Ужгороді та Мукачеві.
Лабораторні аналізи:
Дізнайтеся, коли потрібна консультація кардіолога.
Основа лікування вірусного та ідіопатичного перикардиту:
При рецидивуючому перикардиті — тривалий курс колхіцину, при аутоімунному генезі — кортикостероїди або імуносупресори.
При бактеріальному перикардиті — антибактеріальна терапія, нерідко дренування перикарда.
При констриктивному перикардиті — хірургічна перикардектомія.
При тампонаді серця — невідкладний перикардіоцентез.
Пацієнтів з неускладненим вірусним перикардитом нерідко лікують амбулаторно. Госпіталізація потрібна при ознаках тампонади, бактеріальному генезі, вираженому ексудаті або несприятливих прогностичних ознаках.
Щоб знизити ризик повторного запалення після гострого перикардиту, важливо дотримуватися кількох правил:
Негайно викликайте «103», якщо:
Зверніться до кардіолога в Prevention у Ужгороді або Мукачеві при болях у грудях або підозрі на перикардит — за телефоном або кнопкою «Записатися» на сайті.
Перикардит найчастіше має вірусне або ідіопатичне походження і добре піддається лікуванню НПЗП та колхіцином. Ключ до успіху — повне лікування першого епізоду, щоб уникнути рецидивів. При аутоімунному або бактеріальному генезі тактика інша. Усі форми перикардиту потребують обстеження та нагляду кардіолога.
Біль при перикардиті зазвичай гострий, посилюється при вдиху та в положенні лежачи і зменшується при нахилі вперед сидячи. При інфаркті біль тиснучий або стискаючий, не залежить від положення тіла, часто супроводжується потом і нудотою. Для точної діагностики необхідні ЕКГ та аналіз на тропонін.
Гострий вірусний або ідіопатичний перикардит у більшості пацієнтів повністю проходить при правильному лікуванні протягом 4–6 тижнів. Додавання колхіцину знижує ризик рецидиву з 30 до 10–15%. При аутоімунних або туберкульозних причинах лікування триваліше і потребує нагляду.
Ні — при активному перикардиті фізичні навантаження протипоказані. Спортсменам рекомендують утримуватися від тренувань до повного зникнення симптомів, нормалізації лабораторних показників та ехокардіографічних змін. Зазвичай це щонайменше 3 місяці від початку хвороби.
Рецидивуючий перикардит — повторний епізод запалення перикарда після безсимптомного проміжку щонайменше 4–6 тижнів. Трапляється у 20–30% пацієнтів. Для профілактики рецидивів призначають тривалий курс колхіцину. При частих рецидивах розглядають імуносупресивну терапію.
Пацієнтів із неускладненим вірусним перикардитом зазвичай лікують амбулаторно. Госпіталізація потрібна при підозрі на бактеріальний або туберкульозний генез, тампонаді серця, значному перикардіальному випоті, імуносупресії або важкому загальному стані.
Найнебезпечніші ускладнення: тампонада серця (стискання серця рідиною), констриктивний перикардит (злипання листків перикарда з обмеженням функції серця) та рецидивування. При вчасному лікуванні та дотриманні рекомендацій кардіолога ускладнення розвиваються рідко.
Інфаркт — серйозна подія, після якої серце потребує відновлення. Розбираємо, чого робити не можна і які звички допоможуть уникнути повторного інфаркту.
Серцево-судинні захворювання можна попередити. Пояснюємо, які фактори ризику керовані, з якого віку починати скринінг і які звички найефективніше захищають серце.
Вади серця бувають вродженими та набутими. Сучасні методи діагностики дозволяють виявити їх на ранніх стадіях, а хірургічні технології — ефективно коригувати більшість з них.
Серце б'ється більш ніж 100 ударів на хвилину — це тахікардія. Але не всі її форми однаково небезпечні. Пояснюємо види, симптоми та сучасні підходи до лікування.
Пульс менше 60 ударів на хвилину — брадикардія. У спортсменів це норма, в інших — може бути ознакою хвороби. Пояснюємо симптоми, причини та коли потрібне лікування.
Стенокардія — це сигнал серця про нестачу кисню. Дізнайтеся, як розпізнати напад, чим стенокардія відрізняється від інфаркту і що робити при болях у грудях.
Серцева недостатність — хронічне захворювання, але сучасне лікування значно покращило прогноз. Стадія хвороби і своєчасна терапія визначають якість і тривалість життя.
Після COVID-19 багато людей скаржаться на болі в серці, серцебиття або задишку. Це може бути міокардит, перикардит або інший стан — пояснюємо, що робити.
Ревмокардит виникає як ускладнення стрептококової інфекції і може призвести до формування вад серця. Своєчасне лікування запобігає незворотним змінам клапанів.
Пролапс мітрального клапана діагностують у 2–3% людей. У більшості випадків він доброякісний, але деякі ступені потребують лікування або хірургічного втручання.
POTS — синдром, при якому серце різко прискорюється при вставанні. Поширений після COVID-19 та у молодих жінок. Пояснюємо симптоми, причини та підходи до лікування.
Миготлива аритмія потребує довічного спостереження. Дізнайтеся про особливості контролю ритму, антикоагулянтну терапію та коли допомагає абляція.
Понад 20 напрямів — консультації, діагностика, аналізи, процедури. Оберіть потрібний або запишіться, і адміністратор підбере спеціаліста.
Сім відділень в Ужгороді, Мукачеві та Тячеві — оберіть найближче або зателефонуйте, і ми підкажемо, де зручніше.