Нейродерміт: симптоми, причини та як лікувати

Сверблячка, яка посилюється вночі та від стресу. Шкіра в місці розчісування стає грубою, потовщеною, ніби «шагреневою». Людина розчісує — стає трохи легше, але потім свербить ще дужче. Це класична картина нейродерміту — хвороби, яку ще називають ліхеном Відаля або нейродерматитом.

Нейродерміт трапляється як у дорослих, так і у дітей, але найчастіше дебютує у дорослому віці на фоні стресу, хронічних нервових перевантажень або інших шкірних захворювань. Без лікування процес стає хронічним і суттєво знижує якість життя.

Що таке нейродерміт і чим він відрізняється від атопічного дерматиту

Нейродерміт (circumscriptus lichen) — хронічне запальне захворювання шкіри, що характеризується:

• Інтенсивною сверблячкою без видимої первинної висипки (свербіж передує змінам шкіри);
• Ліхеніфікацією — потовщенням, огрубінням шкіри в місці хронічного розчісування;
• Обмеженими вогнищами — шкіра змінюється у конкретних місцях, а не дифузно.

Атопічний дерматит починається в дитинстві, має спадкову схильність, дифузно уражає шкіру і часто поєднується з астмою та алергічним ринітом. Нейродерміт зазвичай локальний, дебютує у дорослих і тісно пов'язаний зі стресом та психоемоційним станом.

Проте ці стани часто взаємопов'язані: хронічний атопічний дерматит може набути ознак нейродерміту.

Причини та провокуючі фактори

Точний механізм розвитку нейродерміту не з'ясований повністю, але провідну роль відіграють:

• Хронічний стрес і тривога — нервова система «зациклює» свербіж через порочне коло;
• Первинне шкірне захворювання — псоріаз, атопічний дерматит, свербіж при внутрішніх хворобах;
• Механічне подразнення — тісний одяг, тертя, укус комахи, від якого «почалося»;
• Гормональні порушення — частіше у жінок під час менопаузи;
• Сухість шкіри — ксероз підвищує чутливість нервових закінчень;
• Хронічні захворювання — хвороби печінки, нирок, щитоподібної залози, ЦД — спричиняють свербіж.

Де найчастіше розвивається нейродерміт

Типові локалізації:

• Потилиця і задня поверхня шиї — найпоширеніша форма;
• Гомілки та передньобічна поверхня гомілки;
• Внутрішня поверхня стегон і ліктьові ямки;
• Статеві органи та перианальна зона;
• Зовнішній слуховий прохід.

Вогнище, як правило, одне або два — якщо їх багато і вони симетричні, більше підходить атопічний дерматит.

Симптоми нейродерміту

Типовий перебіг:

1. Починається зі сверблячки — людина починає розчісувати шкіру, хоч висипки ще немає;
2. Поступово шкіра в місці розчісування потовщується, грубіє, набуває ліхеноїдного малюнку (підкреслені шкірні борозенки);
3. Колір шкіри змінюється — від рожевого до сірувато-коричневого;
4. Сверблячка посилюється вночі, при нервовому збудженні, від тепла та поту;
5. У центрі вогнища — найбільш ліхеніфікована шкіра, по периферії — ізольовані папули, іще далі — ділянка гіперпігментації.

Коли терміново до лікаря: приєднання інфекції (мокнуття, гнійні кірки, температура), посилення процесу на тлі лікування, поширення вогнищ.

Діагностика нейродерміту

Дерматолог ставить діагноз здебільшого клінічно — за характерним виглядом вогнища та анамнезом. Додаткові обстеження:

• Шкірні алергічні проби — для виключення алергічного дерматиту;
• Біопсія шкіри — у сумнівних випадках для диференціації з псоріазом;
• Загальні аналізи крові, аналіз на гормони — для пошуку системної причини сверблячки.

Про атопічний дерматит читайте у статті Атопічний дерматит (екзема): симптоми та лікування в Ужгороді. Про контактний дерматит — у матеріалі Контактний дерматит: симптоми та лікування.

Лікування нейродерміту

Лікування комплексне і потребує часу:

Місцева терапія:

• Глюкокортикостероїдні кремі та мазі — основа; зменшують запалення і сверблячку;
• Зволожувачі (емоленти) — усувають сухість і відновлюють бар'єрну функцію шкіри;
• Інгібітори кальциневрину (такролімус, пімекролімус) — при тривалому лікуванні або у чутливих зонах.

Системна терапія:

• Антигістамінні препарати — зменшують свербіж, особливо нічний;
• Антидепресанти або анксіолітики — при вираженій тривожності як тригері;
• Фототерапія (УФ-B) — при поширеному або стійкому нейродерміті.

Немедикаментозне:

• Усунення тригерів — стрес, тертя, перегрів;
• Психотерапія, технік управління стресом;
• Ведення щоденника загострень.

Записатися до дерматолога в Ужгороді або Мукачеві можна через консультацію на сайті. Для аналізів при шкірних захворюваннях зверніться до лабораторії клініки.

Профілактика загострень нейродерміту

Повністю запобігти рецидивам складно, але дотримання простих правил суттєво зменшує їхню частоту:

• Зволожуйте шкіру щодня — емоленти наносьте після душу на злегка вологу шкіру; суха шкіра знижує поріг сверблячки;
• Вибирайте одяг з натуральних тканин — бавовна і бамбук не дратують шкіру; синтетика та вовна безпосередньо контактують з вогнищем;
• Уникайте перегріву — гарячий душ, лазня і сауна провокують сверблячку;
• Підтримуйте прохолоду в спальні — 18–20°C знижує нічні загострення;
• Короткі нігті — зменшують травму шкіри при несвідомому розчісуванні уночі;
• Техніки управління стресом — дихальні вправи, медитація або фізична активність; при вираженій тривожності — консультація психолога;
• Запишіть, що передувало кожному загостренню — дієта, події, одяг. Через 2–3 тижні закономірність стане очевидною.

Джерела

• MedlinePlus — Lichen simplex chronicus
• American Academy of Dermatology — Neurodermatitis
• NHS — Neurodermatitis
• Mayo Clinic — Neurodermatitis